Войти как пользователь
Вы можете войти на сайт, если вы зарегистрированы на одном из этих сервисов:
< >
1 2 3 4 5

Демченко А.І., Закірова Д.К. Нормування оборотних коштів торгового підприємства

Демченко Олександр Івановіч1, Закірова Динара Карімовна2
1Южно-Уральський державний університет (Національний дослідницький університет), кандидат технічних наук, доцент кафедри маркетингу та менеджменту
2Южно-Уральський державний університет (Національний дослідницький університет), магістр кафедри маркетингу та менеджменту

Demchenko Alexander Ivanovich1, Zakirova Dinara Karimovna2
1South Ural State University (National Research University), PhD in Technical Science, Assistant Professor of the Marketing and Management Department
2South Ural State University (National Research University), Master of the Marketing and Management Department

Бібліографічна посилання на цю статтю:
Демченко А.І., Закірова Д.К. Нормування оборотних коштів торгового підприємства // Гуманітарні наукові дослідження. 2014. № 12. Ч. 2 [Електронний ресурс]. URL: http://human.snauka.ru/2014/12/8593 (дата звернення: 26.03.2019).

В умовах кризи, що посилилася геополітичною напруженістю в результаті конфлікту Росії та України, спостерігається уповільнення темпів зростання російської економіки, обумовлене зниженням зростання ВВП. За даними МВФ в 2014 році в Росії продовжиться тенденція уповільнення зростання, і він знизиться до 0,2 відсотка в порівнянні з 1,3 відсотка в 2013 році, відбудеться подальше скорочення інвестицій, в першому кварталі 2014 року, значно, до 51 млрд. Доларів, збільшився відтік капіталу [1].

У сфері торгівлі відбувається зниження темпів зростання продажів, про що свідчать дані Мінпромторгу РФ: в 2011 роздріб росла на 7,1%, в 2012 році на 6,3%, в 2013 році тільки 4%, в наступні роки темпи зростання також будуть знижуватися [2]. Загальне зниження темпів зростання обороту торгівлі в 2013 році пов'язане зі зміною споживчого поведінки населення, уповільненням темпів зростання споживчого кредитування в умовах високого боргового навантаження, а також збільшенням схильності населення до заощаджень. Зміни, що відбуваються в сфері торгівлі призводять до уповільнення оборотності коштів, і, як наслідок, перенакоплению товарних запасів, зростання дебіторської і кредиторської заборгованості, тому перед кожним торговим підприємством і галуззю в цілому постає питання пошуку ефективних методів управління оборотним капіталом.

Оборотні активи використовуються в поточній діяльності підприємства, визначають вартісну оцінку оборотних виробничих фондів, а також фондів обігу. Від стану оборотних активів залежить тривалість операційного циклу, забезпечення безперебійності і безперервності роботи підприємства. Тому аналіз змін структури оборотних активів є обов'язковим етапом оцінки платоспроможності підприємства.

З метою ефективного управління діяльністю підприємства необхідно визначити характеристичні властивості оборотних активів, розглядати проблеми класифікації і оцінки ефективності їх використання, методи вдосконалення контролю і системи обліку оборотних активів, шляхи зниження впливу кризових явищ на їх формування.

Оборотні кошти торгового підприємства займають провідне місце в сукупності всіх активів, в зв'язку з цим задача оптимального управління ними є основною. Оборотні активи групують за різними ознаками для оцінки їх складу та зміни. На рис. 1 наведено класифікацію оборотних коштів підприємства [3].

Малюнок 1 - Класифікація оборотних коштів

Величина оборотних коштів, що знаходяться в складі оборотного фонду, визначається організаційно-технічним рівнем торговельно-технологічного процесу та тривалістю торгово-технологічного циклу реалізованих товарів і послуг.

Співвідношення окремих складових оборотних коштів у загальній величині характеризує структуру основних засобів. Оборотні кошти - найбільш рухлива частина активів, що проходить в кожному кругообігу три стадії:

Д → ТТ → Д ',

де Д - грошові кошти; ТТ - торгово-технологічний процес; Д '- грошові кошти, які є фінансовим результатом господарської діяльності підприємства.

На першій стадії грошові кошти комерційних підприємств використовуються для придбання сировини, матеріалів, палива, запчастин, товарних ресурсів, тари, необхідних для здійснення комерційної діяльності.

На другій стадії придбані ресурси надходять в торгово-технологічний процес.

На третій стадії реалізуються товари і послуги [4].

Одна з основних проблем багатьох підприємств - дефіцит грошових коштів, що може бути викликано зростанням дебіторської заборгованості або надмірним збільшенням запасів як сировини, так і готової продукції. Уникнути подібних проблем компанія може за допомогою використання системи нормування оборотних активів.

Призначення процесу нормування оборотних коштів на підприємстві торгівлі може бути сформульовано як визначення оптимального розміру оборотних коштів, що залучаються в сферу обігу для забезпечення ефективного здійснення підприємством своєї торгової і фінансової діяльності. Основні завдання нормування оборотних коштів підприємства полягають в наступному:

- визначення величини оборотних коштів, необхідної для підтримки безперебійної та ритмічної роботи підприємства, вдаючись до використання мінімально необхідної кількості коштів;

- визначення співвідношення показників потреби в оборотних коштах з основними показниками діяльності підприємства, спираючись на специфіку роботи підприємства;

- підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Величину нормативу оборотних коштів можна охарактеризувати як оптимальну потребу торгового підприємства в оборотних коштах у вартісному вираженні для здійснення ефективної торгово-фінансової діяльності.

При нормуванні визначаються приватні і сукупні показники. Процедура нормування передбачає здійснення наступних дій: на початку розраховуються норми запасу за окремими складовими нормованих оборотних коштів; далі, за отриманими нормативним значенням запасів і витрат певного виду товарно-матеріальних цінностей, розраховується сума оборотних коштів, яка необхідна для формування нормованих запасів за певним видом оборотних коштів. Розробкою нормативних значень оборотних коштів на підприємстві займаються фінансові служби у взаємодії з виробничими, збутовими та постачальними службами.

На практиці застосовуються такі методи нормування оборотних коштів, представлені в табл 1.

Таблиця 1 - Методи нормування оборотних коштів

Метод прямого рахунку Розрахунково-аналітичний метод Метод коефіцієнтів Зміст методу Розрахунок норм і нормативів по кожному виду оборотних коштів, що діють протягом тривалого періоду. Розрахунки враховують обсяг виробництва, асортимент продукції, умови продажів, політику постачання. Сукупний норматив оборотних коштів по підприємству визначається як сума приватних нормативів по окремих елементах. Норматив розраховується шляхом множення норми запасу в днях, що фактично склався в звітному році, на плановий одноденний витрата, випуск, витрати. Норма запасу в днях визначається як частка від ділення фактичних залишків оборотних коштів на їх фактичний одноденний витрата, випуск, витрати (в залежності від виду оборотних коштів). Норматив розраховується в цілому по підприємству шляхом поділу сумарного нормативу на дві групи і внесення планових змін. Оборотні кошти першої групи залежать від зміни обсягів виробництва, їх значення множаться на можливі зміни цін, обсягів виробництва, прискорення або уповільнення оборотності. По нормативу другої групи здійснюється коректування на рівень інфляції або показники приймаються незмінними. Сфера застосування Використовуються в поточному плануванні, дозволяють визначити нормативи по основних елементах оборотних коштів Бажаний використання в перспективному плануванні Переваги методу Надає найбільш точний розрахунок потреби в оборотних коштах у розрізі елементів Дозволяє визначити внутрішні резерви по підвищенню ефективності використання коштів Відсутня необхідність розрахунку одноденного витрати (випуску) і норм запасу Недоліки методу Складний, трудомісткий метод, необхідність использ вання точних методик розрахунку Чи не дозволяють врахувати особливості в організації виробництва, специфіку фінансових відносин конкретного підприємства

Процес нормування оборотних коштів підприємства торгівлі передбачає здійснення наступних етапів, представлених на малюнку 2 [5]:

Малюнок 2 - Етапи нормування оборотних коштів підприємства торгівлі

Розглянемо напрямки нормування оборотних коштів підприємств торгівлі.

Норматив товарних запасів характеризує оптимальну величину запасів, що представляє собою такий рівень запасів до обороту роздрібної торгівлі, який передбачає досягнення безперебійного темпу продажів товарів при мінімальних витратах на їх формування, зміст і управління в певних умовах діяльності із застосуванням прогресивних напрямків розвитку.

Поняття норма і норматив товарних запасів є основними показниками при здійсненні процесу нормування товарних запасів. Норма товарних запасів розраховується в днях і є відносним показником. Норматив товарних запасів визначається в абсолютних (натуральних і грошових) одиницях і обчислюється за формулою:

НорматівТЗ = НТЗ х Рдн,

де НТЗ - норма товарних запасів; Рдн - одноденний витрата товарних цінностей.

Виділяють два різновиди нормативу товарних запасів:

- норматив, як запас, який необхідний для здійснення безперебійної реалізації для досягнення найбільш оптимального рівня обсягу і структури купівельного попиту;

- норматив, як товарний запас, який формує товарні запаси по регіонах, виходячи з вимог до їх функціонування, по організаціях, періодах року, в просторі і часі.

Норма товарних запасів включає в себе: торговий запас (Зторг); страхової (резервний) запас (Зстрах); запас на час приймання та підготовки (Вп) товарів до продажу.

Торговий запас складається з двох складових:

1) робочого запасу, який необхідний для демонстрації в торговому залі, наявних товарів і призначених для реалізації покупцям;

2) запасу поповнення, який призначений для забезпечення продажу товарів у період між поставками.

Страховий запас визначається по певній групі товарів в процентному співвідношенні до всього запасу наступним чином: по товарах, по яких неможливо підібрати заміну - в розмірі до 100% товарних запасів; до 50% - за окремими продовольчим і непродовольчих товарах. В діапазоні цих параметрів співвідношення страхового і торгового запасів буде змінюватися в залежності від певних умов торгової діяльності.

Час, призначене для здійснення процесу приймання, перевірки якості товарів, підготовки їх до продажу, визначається за даними, отриманими в результаті визначення величини часу, витраченого на здійснення цих операцій, з урахуванням досвіду і подальшою оптимізацією процесів приймання та передпродажної підготовки товарів.

Нормування оборотних коштів, вкладених в грошові кошти в касі та в дорозі (НорматівОСдс) включає:

а) норматив оборотних коштів, який представляє необхідний залишок грошових коштів в касі, призначених в подальшому для здійснення розрахункових операцій з покупцям після інкасації виручки та погашення непередбачених невідкладних витрат у разі їх виникнення. Норма грошових коштів в касі визначається як відношення ліміту каси до середньоденного товарообігу в роздрібних цінах.

б) норматив грошових коштів в дорозі визначається на підставі особливостей інкасації торгової виручки.

Норматив інших активів обчислюється в сумарному вираженні за кожним елементом.

Загальний норматив оборотних коштів, авансованих в інші активи, обчислюється за такою формулою:

НорматівОСпа = нормативи + НорматівМ + НорматівРБП,

де нормативи - норматив оборотних коштів, авансованих в господарський інвентар;

НорматівМ - норматив пакувальних матеріалів;

НорматівРБП - норматив витрат майбутніх періодів.

На останньому етапі за результатами проведених розрахунків сукупний норматив оборотних коштів визначається наступним чином:

НорматівОС = НорматівОСтз + НорматівОСдс + НорматівОСпа.

Норматив власних оборотних коштів визначає мінімальну величину власних коштів, яка необхідна для здійснення безперервного і безперебійного процесу реалізації товарів і дотримання певних домовленостей між суб'єктами ринку [5].

Відсутність системи нормування оборотних коштів призводить до зниження темпів зростання продажів, порушень планів продажів через відсутність необхідної кількості матеріальних ресурсів і товарних запасів, до порушення графіка відвантаження продукції споживачеві. Виникнення надмірних запасів призводить до заморожування коштів і уповільнення обороту коштів, що свідчить про порушення в здійсненні діяльності, пов'язаної з матеріально-технічним постачанням, і діяльності, спрямованої на здійснення процесів реалізації продукції, що обумовлює неефективне і нераціональне використання наявних ресурсів.

Здійснення процесу нормування оборотних коштів на підприємстві передбачає розробку і впровадження організаційно-технічні заходів, спрямованих на прискорення оборотності оборотних коштів, яке може бути досягнуто за рахунок:

- підвищення ефективності процесів, пов'язаних з матеріально-технічним постачанням і збутом продукції;

- зниження витрат матеріальних цінностей та живого праці в процесі комерційної діяльності;

- скорочення часу відвантаження продукції, а також часу документообігу;

- пошуку вигідних варіантів інвестування грошових ресурсів.

В сучасних умовах значущість використання процедури нормування оборотних коштів торгового підприємства зростає. Нормування оборотних коштів підприємства необхідно для оптимізації потреб підприємства у всіх видах оборотних коштів: економія на оборотних коштах може спричинити за собою збій торгово-господарської діяльності; надлишок оборотних коштів може стати результатом уповільнення оборотності і привести до залучення додаткових коштів в оборот, що негативно позначиться на основних показниках діяльності підприємства. Тому нормування є важливим складовим елементом напрямки розробки плану діяльності торгового підприємства, спрямованого на збереження платоспроможності і фінансової стійкості підприємства.


бібліографічний список
  1. Доповідь Світового Валютного Фонду «Російська Федерація - Консультації 2014 року в відповідно до Статті IV. URL: (дата звернення: 19.09.2007).
  2. Орлов С.Л., Сисоєв Н.А. Деякі соціально-економічні показники споживчого ринку Росії // Проблеми сучасної економіки. 2012. № 4 (44). С. 354-358.
  3. Вітун С.Є., Чигрина А.І. Фінанси організацій: навчальний посібник. Гродно, 2010 року.
  4. Соломатін А.Н. Економіка, аналіз, планування на підприємстві торгівлі: підручник для вузів. - СПб., 2009. - 560 с.
  5. Алтухова М. В. Як унормувати оборотні кошти компанії // Планово-економічний відділ. 2011. №7.

Кількість переглядів публікації: Please wait

Всі статті автора «Асташова Юлія Володимирівна»