Главная › Новости

ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ. 1932

Опубликовано: 21.10.2018

МОТИВИ до окремих артикулів проекту Адміністративного Кодексу Української Народньої Республіки.

Загальні зауваження.

Обізнавшися з адміністраційним кодексом УСРР видання 1929 року, дослідивши його, ми бачимо, що сам по собі, позбавлений всіх прикмет "революційности", "революційного сумління", соціального та клясового підходу" та інших властивих комуністично-радянсько-союзному устрієві сучасної України, цей кодекс відповідає устрієві держави, так би мовити, поліційного бюрократичного типу, державі де адміністраційна місцева влада регулює місцеве життя. Ця опіка адміністраційної влади непотрібна за часів цілком нормального життя країни, є, на нашу думку, цілком неодмінна за часів переходового моменту, за часів коли на Україні лише запроваджуватиметься нове життя, по падінні московської окупації.

В який би спосіб це не трапилося, чи через вибух місцевого повстання, до якого б приєдналась військова допомога зовні, чи через військову інтервенцію зовні, до якої би приєднався вибух місцевого повстання, звільнятиме себе Україна силою збройною, отже перша влада на звільнених теренах це буде влада цілком військова, але військо посуватиметься вперед, залишатиметься терен уже не воєнних подій, а запілля, де на зміну суто військовій владі мусить прийти влада цивільна, влада ніби то нормальнішого часу. І для такої влади на перших кроках відродження У.Н.Р. на власній території в першу чергу ж потрібний є кодекс, що нормував би її взаємовідносини з населенням, серед якого може бути елемент, що не цілком вірить в міцність нової влади, що може ще боятися повернення старої, що може співчувати тій, що через це а також і через багато інших причин не може вважатися за цілком певний, не шкідливий, не небезпечний.

Запроваджувати цілком новий кодекс, і трудно, і коштовно, а може і не доцільно, коли є можливість скористатися з кодексу чинного і тепер, зрозуміло виправленого, вичищеного від всього шкідливого, абсолютно не відповідного новому устрієві, антидержавного та антинаціонального.

Отже зміни в принципі адміністративного кодексу запроваджено лише в разі безумовної принципової протилежности державного, національного, політичного та соціяльного устріїв, жадних редакційних та стилістичних змін по можливості не внесено.

В арт. І – запроваджено нову редакцію, що більш відповідає духові проекту Адміністративного Кодексу У.Н.Р., ніж попередня, хоч і суто декляративна, але цілком пристосована до чинного на УСРР клясового устрою.

Артикули 2, 3 та 4 – як теж цілком пристосовані до сучасного на УСРР клясового устрію, касується.

Арт. 5 і 6 можна залишити без змін.

В арт. 7 запроваджено відповідну зміну номенклятури: замість "законами Союзу РСР і УСРР" встановлюється вираз законами УНР.

В арт. 8 – вираз "радянської влади" замінено на вираз "влади".

До арт. 9 – запровадження адміністративної юстиції очевидячки можливе буде лише за дальших нормальніших часів, отже за перших переходових часів цілком доцільно надати більші уповноваження місцевим адміністративним органам, але щоб надати більше гарантії справедливости їхнім чинностям, встановлюється:

а/ що скаржниками можуть бути не тільки особи, установи та організації, інтереси яких порушено неправильними чинностями адміністративних органів, але й треті особи, коли порушено не їх безпосередні обовязки;

б/ оскарження може бути за бажанням скаржника або до вищого адміністративного органу, або до Прокуратури;

в/ адміністративні органи влади обовязані повідомляти про наслідки скарг скаржникові або заявникові;

г/ обовязані про наслідки повідомляти в усякім разі прокуратуру, чим установляється її контроль за законністю діяльности адміністративних органів.

До арт. 10. Отже повстає питання, хто ж буде запроваджувати цей виправлений Кодекс до життя, який мусить бути адміністративний устрій, яка мусить бути адміністративна влада на Україні на перший переходовий час, по закінченні суто воєнного стану, аж до запровадження цілком нормальних часів.

Запроваджувати новий адміністративний устрій зараз по звільненні театра воєнних подій може й є доцільне, але це вимагало б великих труднощів, великих коштів, отже на нашу думку запровадження нового адміністративного устрію повинно бути справа дальших часів, цілком мирних, сталих, нормальних, а за перших часів доведеться користатися з чогось іншого. Отже на перший переходовий час сучасний адміністративний устрій на Україні формально слід би залишити, безумовно з змінами та корективами, яких вимагає саме життя, політика, державність і стан України за цього перехідного часу.

Місцеве населення звикло, призвичаїлося протягом понад 10 років до радянської системи, до самої цієї системи у населення ненависти немає – всім відомі часті гасла повстань на Україні – за ради, але без комуністів – і коли ці ради вичистити від елементу комуністів окупантів, від елементу підпорядкованности України Москві, то залишення за часів переходового моменту формально радянського устрію на Україні буде навіть корисне і доціяльне.

Схема цього адміністративного устрію за перших переходових часів така: певні адміністративні територіяльні одиниці, властиво кажучи, доросле населення цих територій, що має право виборчого голосу, обирають поміж себе свій орган адміністративного керівництва – Раду.

Активне й пасивне виборче право, зрозуміло є позбавлено всякого клясового або соціяльного підходу, – в Українській Народній Республіці воно з першого ж часу належить усьому українському народові, незалежно від кляс або стану, на таких підставах:

правом обирати та бути обраним до рад користуються всі громадяни та громадянки У.Н.Р.:

а/ що їм до дня виборів минуло 25 років;

б/ що до провадження виборів перебували в цій місцевості не менше одного року;

в/ що мають певний заробіток чи засоби для існування;

г/ що їх не було засуджено на кару позбавлення волі не нижче за вязницю або будинок примусових робіт;

д/ що їх не було виправдано в злочинах і переступах, за які призначено тіж кари;

е/ що не знаходяться під слідством чи судом;

ж/ що не працювали в органах Ч.К.,[116] ДПУ[117] та військових трибуналів Червоної Армії;

з/ що не належали до комуністичних партій.

Особи, а/ що їх звільнено за судом з служби, б/ що їх оголошено за неспроможних боржників, в/ що перебувають під опікою за марнотратство, мають право обирати до рад, але їх позбавляється права бути обраними до них.

Військові, що перебувають на дійсній військовій /суходольній, морській та повітряній/ службі, а також чини поліції участи в виборах не беруть.

Територіяльні адміністративні ради є такі:

І. Територія сільської ради. Її складають село чи декілька з певною кількістю, не менше 400 осіб дорослого населення, що має право обирати до рад.

2. Територія селищної ради; населені пункти по за містами, коли по них не менше 400 осіб дорослого населення, що має право обирати до Рад і коли не менш, як 60 % живуть з заробітньої платні, визнається за фабричні, заводські чи робітничі селища й вони складають селищні ради.

3. Територія міської ради. За місто вважається населений пункт з кількостю не менше 1000 осіб дорослого населення, що має право обирати до рад, населення, коли сільське господарство є основна праця не більше, як 25 його відсотків.

Міста поділяється на міста з населенням до 20 тисяч, з населенням від 20 до 100 тисяч і з населенням понад 100 тисяч.

Це є первісні адміністративні територіяльні одиниці, мешканці яких беруть безпосередньо участь у виборах.

Отже населення, що має право виборчого голосу обирає собі нормально на три роки ради: на території сільської ради – сільську на території селищної ради – селищну, на території міської ради – міську в певній пропорції /в сільських і селищних радах один член ради на 50 виборців, в міських радах міст з населенням до 20 тисяч – один член на 1000 виборців, з населенням від 20 до 100 тисяч один член на 2000 виборців і з населенням понад 100 тисяч – один член на 5000 виборців/. Сільські, селищні й міські ради є розпорядчий орган сільського, селищного й міського самоврядування. Вони обирають з себе на реченець 3 років управи в складі не меншому за трьох членів.

На голову цих управ рад сільських, селищних та міських порядком зазначеним далі призначається певну особу. Управи, сільської, селищної та міської ради, є виконавчий орган сільського, селищного та міського самоврядування.

Голови ж цих управ є органи державного управління, що виконують усі розпорядження вищих органів.

Головам управи сільської та селищної рад безпосередньо підлягають сільська та селищна поліція.

При управах зазначених рад можуть існувати постійні відділи: адміністративний, сільсько-господарський, культурно-освітній, охорони здоров’я, місцевого господарства, фінансово-податковий, державного контролю тощо.

На чолі цих відділів стоять члени управи, причім члени управи міської управи, що стоїть на чолі адміністративного відділу й керує місцевою поліцією, теж призначається в певний зазначено далі спосіб.

Всі постанови відповідної управи є обовязкові для населення підпорядкованої її території.

Вища адміністративна територіяльна одиниця є район; сільські ради, селищні ради і міські ради міст, що мають менш за 20 тисяч населення є підпорядковані районові, чи районовій раді.

Сільські, селищні та міські зазначених міст ради обирають поміж собою на три роки членів районової ради /І член на 5000 виборців/. Ця районова рада є розпорядчий орган районового самоврядування, обирає з себе на три роки, управу, що являє собою виконавчий орган районового самоврядування, аналогічно до наведених вище управ первісних рад.

На голову управи районової ради та на члена управи, що стоїть на чолі адміністративного відділу і керує районовою поліцією, а також на голову управи міської ради міста, що має понад 20 тисяч і менш за 100 тисяч населення й члена управи такого міста, що стоїть на чолі адміністративного відділу й керує міською поліцією, призначає без визначення реченця Міністер Внутрішніх Справ, переважно з мешканців даного району. Голова управи районової ради є орган державного адміністративного управління й управа районової ради в питаннях державного управління підлягає йому безпосередньо.

Районові ради, а також міські ради міст, що мають населення між 20000 та 100.000 особами, обирають поміж себе на три роки округові ради /в складі І члена на 10.000 виборців/. Округові ради – розпорядчий орган округового самоврядування, обирають поміж собою на 3 роки ради – виконавчий орган округового самоврядування.

Як відомо за останньою адміністративною реформою на радянській Україні – всю територію поділено на 5 областей, яким безпосередньо підлягають райони. Таке становище за перших кроків переходового часу було б не доцільно. Велика кількість районів порівнюючи дрібних територіяльних одиниць, підпорядкованих областному центрові, порівнюючи далекому, не сприяла б зміцненню й поліпшенню влади на місцях, отже доцільніше буде поновити з перших кроків округи приблизно в теренах попередніх округ – 4І колишні округи і 42 колишня АМСРР[118] – Балтська округа.

Цю реформу провести буде дуже не трудно, оскільки округи скасовано не давно й оскільки для цього не треба буде нічого ломати, заводячи нове.

На голову управи округової ради, а також на голову управи міської ради міст, що мають понад 100.000 населення – призначає на подання Міністра Внутрішніх Справ – Голова Держави, причому також на кандидатів Міністер Внутрішніх Справ подає переважно місцевих мешканців, що мають вищу освіту. На члена управи округової ради, що стоїть на чолі адміністративного відділу і керує округовою поліцією, а також на члена управи міської ради міст, що має більше за 100.000 населення, який стоїть на чолі адміністративного відділу, та керує міською поліцією, призначає Міністр Внутрішніх Справ.

На голів управ сільської ради, селищної ради та міської міста, що має менше за 20000 населення призначає без обмеження реченця Голова належної округової ради.

Але ця схема – схема мирних часів. Час же по залишенні військової влади на теренах допіру звільнених від попередньої влади та воєнних подій в жадному разі за мирний вважатися не може, він є ще винятковий і тому на всіх теренах України за силою І8І і дальших артикулів адміністративного кодексу про надзвичайні заходи державного ладу запроваджується розпорядженням влади винятковий стан.

За силою І88 арт. Адміністративного Кодекса У.Н.Р. на час виняткового стану – управи всіх рад може бути призначено.

Управи округових рад та міських рад міст з населенням понад 100.000 міст призначає Міністерство Внутрішніх Справ, причім на голову управи округової та міської ради може бути призначено військову особу в порозумінні з Міністром Військових Справ. Управи ці і урядують, додержуючи відповідні артикули адміністративного кодексу про винятковий стан.

Управи округових рад призначають від себе управи районових рад та міських рад понад 20.000 мешканців, причім на голову районової або міської управи може бути призначено військову особу в порозумінні з місцевим військовим командуванням.

Протягом часу виняткового стану призначені управи районової ради та міської рад можуть користуватися з допомоги членів попередніх рад, які і на далі мають право виборчого голосу. Управи районових рад призначають від себе управи сільських, селищних та міських /менше як 20.000/ рад, причім на голову цих рад може бути призначено військову особу в порозумінні з місцевим військовим командуванням. Ці управи також мають право користатися з допомоги членів попередніх рад не позбавлених права голосу.

Поліція, звичайно, політична і транспортова є цілком підпорядкована Міністрові Внутрішніх Справ.

Така є схема адміністративних органів влади У.Н.Р. на перший переходовий час, що й керуються адміністративним кодексом.

Арт. ІІ, що стосується виключно АМСРР – касується. – Арт. І2 – залишається без змін. – В арт. І3 – викидається вираз "радянський".

В увазі до арт. І4, що залишається без зміни, вираз "міліції" змінюється на вираз "поліції". Арт. І5 і І6 – залишається без змін. В арт. запроваджується відповідну зміну номенклятури. – В арт. І8 – відповідна зміна номенклятури. В арт. І9 замінено назву органів влади. Інструкції та обіжники, зазначені в цьому артикулі, слід надсилати до Міністерства Юстиції, властиво кажучи до його кодифікаційного відділу на оголошення, бо це звязано з реченцем надання їм чинности. – В арт. 20 відповідна зміна номенклятури. В арт. 2І – відповідна зміна номенклятури. Міністерство Юстиції виступає тут у першому випадкові, як кодифікатор, а в другому й як представництво Генерального Прокурора, що на його покладено стежити, щоб не траплялося нічого, суперечливого законові. – В арт. 22 зміна номенклятури. В арт. 23, крім зміни номенклятури запроваджено, замість посилання на закон, зазначення в який саме спосіб інструкції набувають сили. – В арт. 24 – зміна номенклятури. Арт. 25 – залишається без змін. До арт. 26 – На підставі арт. І00 "Положення про Судоустрій" на Генерального Прокурора Республіки покладається між іншим пропонувати всім міністерствам скасувати або змінити видані від них суперечні законові розпорядження, постанови, обіжники, арт. 105 того ж Положення надає прокурорам на місцях звертатися з пропозиціями до округових влад про скасування або зміну виданих від них суперечних законові постанов.

На перших кроках безумовно гарантією для законности на місцях буде право прокурорського нагляду мати контроль над цією законністю.

Арт. 27 – залишається без змін. – В арт. 28 – зміна номенклятури. – В арт.арт. 29, 30, 3І, 32, 33 і 34 – зміна номенклятури. В арт. 35 зміна номенклятури й запровадження надання прокурорському наглядові права опротестовувати рівнобіжності, що їх зазначено в цьому артикулові. – В арт. 36, 37, 38, 39, 40, 4І, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 і 5І – зміна номенклятури. До арт. 52 додається увагу при застосованя заходів адміністративного впливу до недолітніх праволомців. Арт. 53 – без зміни. В арт. 54 – зміна номенклятури. До арт. 55 на підставі нової редакції арт. 9 додається п.г. /"до відповідного прокурорського нагляду на підставі арт. 9 цього статуту". Арт. 56 – без зміни. Арт. 57 – зміна номенклятури. Арт. 58 – без зміни. В арт. 59 – зміна номенклятури. Арт.арт. 60, 6І, 62 – залишаються без змін. Арт. 63 касується, як спеціфічний сучасному клясовому устрієві УСРР. В арт.арт 64, 65, 66, 67, 68, і 69 – зміна номенклятури. Арт. 70 залишається без змін. В арт. 7І – зміна номенклятури. В арт. 72 крім зміни номенклятури касується п.п. "и" та "к", специфічні для сучасного клясово-комуністичного устрію УСРР. Арт. 73 – залишається без змін. В арт.арт. 74, 75, 76, 77, 78 і 79 – зміна номенклятури. Арт. 80 залишається без змін. В арт. 8І – зміна номенклятури. Арт. 82 залишається без змін. В арт.арт. 83, 84, 85, 86 і 87 – зміна номенклятури. Арт.арт. 88 і 89 – залишаються без змін. В арт. 90 – зміна номенклятури. Арт.Атр. 9І, 92, 93, 94 – залишаються без зміни. В арт.арт. 95 і 96 – зміна номенклятури. Арт. 97 залишається без зміни. В арт.арт. 98, 99, І00, І0І і І02 – зміна номенклятури. В арт. І03 касується п.п. 3, 4, 5, 6, 7, ІІ, І2, І3, І4, І5 і І6 як специфічні для сучасного клясового устрію УСРР. Арт.арт. І04, І05, І06 і І07 – без змін. Арт.арт. І08-ІІ0 –касується, як специфічні для сучасного клясового устрію УСРР. В арт. ІІІ – зміна номенклятури. Арт. ІІ2 – без змін. Арт.арт. ІІ3-ІІ6 – касується як специфічні для сучасного клясового устрію УСРР. Арт. ІІ7 – без змін. В арт. ІІ8 – касується другий абзац. Арт.арт. ІІ9, І20, І2І, І22, І23, І24, І25 і І26 – без змін. Арт. І27, І28 і І29 касується як специфічні для сучасного клясового устрію УСРР. Арт.Арт. І30, І3І, І32, І33, І34, І35, І36, І37, І38 і І39 – залишається без змін. Арт. І40 – касується як недоцільний. Арт.арт. І4І, І42, І43, І44, І45, І46, І47 і І48 – без змін.

Розділ Д. арт. І52-І57 касується, як специфічний сучасному клясовому устрієві УСРР. Арт. І58 – без змін. Арт.арт. І59-І63 касується, як специфічні сучасному клясовому устрієві УСРР. Арт.арт. І64, І65, І66, І67, І68, І69, І70, І7І, І72, І73, І74, І75, І76, І77, І78, І79, І80 і І8І – залишається без змін. В арт. І82 до запровадження й продовження виняткового стану надається Верховній Владі прерогативи і касування його. Арт.арт. Арт. І83 – без змін. В арт. І84 реченець, на який проголошується винятковий стан збільшено до 6 місяців, оскільки за чсів переходового моменту існування виняткового стану не може бути обмежено коротшим реченцем. Арт.арт. І85, І86 і І87 – без змін. В арт. І88 запроваджується, що на час виняткового стану ввесь склад управ може бути призначено, причім на голову управ округової або великих міст призначає Міністер Внутрішніх Справ, в порозумінні з Військовим Міністром на усі посади може бути призначено військову особу /арт. І89/. На членів управ призначає также Міністер Внутрішніх Справ. Призначення, замість обрання підчас виняткового стану додержується по всій вертикалі з можливим заміщенням голів управ з військових за згодою відповідного військового начальника /арт. І89/. В арт. І89 – відповідні зміни. В арт. І90 право висилати по за межі на реченець виняткового стану, що надає п. "в" артикулу обмежується що до членів законодавчого органу суддів, судових слідчих, старших нотарів, осіб прокурорського нагляду. В артикулі запроваджено відповідну зміну номенклятури. Арт. І9І і І92 – залишається без зміни. В арт. І93 касується 3 увагу, бо масовий нахід шкідників сільського господарства цілком передбачено в арт. І92. В атр. І94 – відповідна зміна номенклятури. Увагу 2 – касується, бо трудно обмежувати ліквідацію стіхійного лиха певним реченцем. В арт. І95 зміна номенклятури. В арт. І96 – зміна номенклятури. Арт. І97 – без змін. В арт. І98 – зміна номенклятури. Арт. І99 – без змін. В арт. 200 – зміна номенклятури. Арт. 20І – без змін. В арт. 202 – зміна номенклятура. В арт. 203 право не бути притягнутим до трудового відбутку поширюється на членів законодавчого корпусу, осіб прокурорського нагляду, суддів, судових слідчих, старших нотарів і священослужителів визнанних законом релігій. В арт. 204 і 205 – зміна номенклятури. Арт. 206-208 – без змін. В арт.арт. 209, 2І0, 2ІІ і 2І2 – зміна номенклятури. Арт. 2І3 – без змін. В арт. 2І4 додається, що на сільських виконавців призначається осіб, вільних від будь яких обовязків у державних і громадських установах, а також тих, хто не є священо й церковно служителі, визнаних законом релігій. До арт. 2І5 додається увага, що на сільських виконавців не можна призначати колишніх членів комуністичної партії, а також тих, що працювали в ДПУ і Чека. Арт.арт. 2І6 і 2І7 – без змін. В арт. 2І8 – зміна номенклятури, а також в першому абзаці до п.п. "а – й "в" додається "г" і "д". Арт. 2І9 – без змін. В арт. 220 – зміна номенклятури. Арт. 22І – без змін. В арт. 222 – зміна номенклятури. В арт. 223 касується неодмінність передачі приблудної худоби товариству взаємодопомоги, або органам соціяльного забезпечення /яких може й не буде існувати/. Арт. 224 – без змін. В арт.арт. 225 і 226 – зміна номенклятури. Арт. 227 – без змін. В арт. 228 – зміна номенклятури. Арт.арт. 229, 230 і 23І – без змін. До арт. 232 крім зміни номенклятури запроваджується п "а" про належність до українського громадянства осіб, що раніше постійно жили на Україні, а потім опинилися на еміграції. В п. "б" за вихідну точку визнання за українських громадян осіб інших національностей, що жили постійно на Україні береться І січня І9І9 року, бо попереднє законодавство У.Н.Р. і У.Д.[119] надавало їм це право. в п. "є" це громадянство надається особам, що народилися від мішаних шлюбів громадян У.Н.Р. коли батько їх на момент народження був громадянином У.Н.Р. Арт. 233 – без змін. В арт. 234 – зміна номенклятури. Уваги І та 2, як такі, що стосуються виключно специфічного теперішнього радянського устрію касується. Арт. 235 і 236 касується на тих же підставах. В арт.арт. 237, 238, 239, 240, 24І і 242 – зміна номенклятури. В арт. 243 крім зміни номенклятури на зміну п. "г" встановлюється нова його редакція про потребу додавати посвідку, що прохач є вільний від військової повинности. В арт.арт. 244, 245, 246 – зміна номенклятури. Арт. 247, що стосується союзному устрієві касується. В арт. 248 – зміна номенклятури і викидається п.п. "е" та "ж", а також абзац "коли нема змоги" бо він стосується УСРР, як частини СРСР. В арт. 249 – зміна номенклятури, а уваги І та 2 викидається, як такі, що стосується УСРР, як частини СРСР. В арт. 250 – зміна номенклятури. Арт. 25І, 252 і 253 – без змін. В арт. 254, 255, 256 – зміна номенклятури. Арт.арт. 257-259 – без змін. В арт. 260 – зміна номенклятури. Арт.арт. 26І і 262 – без змін. В арт. 263, 264, 265 – зміна номенклятури. Арт.арт. 266 і 267 – без змін. В арт.арт. 268, 269, 270 – зміна номенклятури. Арт. 27І – без змін. В арт.арт. 272, 273, 274 – зміна номенклятури. Арт. 275 – без змін. В арт.арт. 276, 277, 278, 279 – зміна номенклятури. Арт. 280 – викидається – він непотрібний при існування 279 арт., бо має в собі деталі сучасного радянського устрію УСРР, як частини СРСР. В арт. 28І – зміна – номенклятури, причім до неї залічується й заміна міжурядницької комісії у справі товариств і спілок при Міністерстві Внутрішніх Справ. В арт. 282 – зміна номенклятури. Арт. 283, що визнає склад зазначеної міжурядницької комісії касується. В арт.арт. 284, 285, 286, – зміна номенклятури. Арт. 287 касується, бо він стосується Союзу СРС. В арт. 288, 289, 290 – зміна номенклятури. Арт. 29І – без змін. В арт. 292 – зміна номенклятури і касується увагу І, як стосується УСРР, як частини СРСР. В арт. 293, 294 – зміна номенклятури. Увагу 2 до арт. 294 касується, як специфічну сучасному радянсько-комуністичному устрієві УСРР. Арт. 295 – без змін. Арт. 296 – зміна номеклятури. Арт. 297 – без змін. В арт.арт. 298, 299 і 300 – зміна номенклятури. Арт. 30І – без змін. В арт. 302 – зміна номенклятури. Арт. 303-307 – без змін. В арт. 308 і 309 – зміна номенклятури. В арт. 3І0 увагу касується, як специфічну сучасному раяднсько-комуністичному устрієві У.С.Р.Р. До арт. 3ІІ додається п. "є" – що статут клюбу повинен містити в собі і прізвище фундаторів. Арт. 3І2 і 3І3 – без змін. В арт. 3І4, 3І5 і 3І6 – зміна номенклятури і увагу І касується, як специфічну сучасному клясовому комуністичному устрієві УСРР. Арт. 3І7 касується, бо він цілком стосується СРСР. В арт. 3І8 – зміна номенклятури. Арт. 3І9 – касується бо стосується АМСРР. В арт. 320 – зміна номенклятури. До арт. 32І додається п. "г" про прізвище, імя та по батькові, працю та домівки відповідального упорядчика Зїзду. В арт. 322 – зміна номенклятури та додається, що дозвола не видається, коли зїзд або нарада "перечать народним інтересам". В арт. 323, 324, 325 – зміна номенклятури. Арт.арт. 326, 327 – без змін. В арт. 328 – крім зміни номенклятури додається, що збори не дозволяється, коли вони суперечать і 2"державним інтересам". Арт. 329-335 – без змін. Арт.арт. 336 та 337 касується, як специфічні сучасному клясово-комуністичному устрієві УСРР. Арт.арт. 338-340 – без змін. В арт. 34І – зміна номенклятури й додається, що похода не дозволяється, як що він перечить і "державним інтересам". В арт. 344-349 – зміна номенклятури. Поділ Х – Правила про культи викреслюється, бо їм не місце в адміністративному кодексі. Арт. 376-378 – без змін. В арт. 379 – зміна номенклятури. Арт.арт. 380-38І – без змін. В арт. 382 – зміна номенклятури. Арт.арт. 383-386 – без змін. В арт.арт. 387-389 – зміна номенклятури. В арт. 390 – без змін. В арт. 391 – зміна номенклятури. В арт. 392 – зміна номенклятури. Арт. 393 – без змін. В арт. 394 – зміна номенклятури. Арт. 395 – без змін. В арт. 396 – зміна номенклятури. Арт.арт. 397-398 – без змін. Арт. 399-400 – зміна номенклятури. Арт. 40І – касується бо він стосується СРСР. Арт. 402-403 – без зміни. Арт. 404 – касується бо він стосується АМСРР. В арт. 405 – зміна номенклятури. Арт. 406 – без змін. В арт.арт. 407, 408, 409 – зміна номенклятури. Арт.арт. 4І0-4І2 – без змін. В арт. 4І3 – зміна номенклятури. Арт.арт. 4І4-4І9 – без змін. В арт. 420 – зміна номенклятури. Арт.арт. 42І-426 – без змін. В арт.арт. 427-428 – зміна номенклятури. Арт. 429 – без змін. В арт. 430 – зміна номенклятури, увагу І до цього артикула касується, як таку, що стосується СРСР. Арт. 43І – без змін. В арт. 432 – зміна номенклятури. Арт.арт. 433-436 – без змін. В арт. 437 – зміна номенклятури. Арт.арт. 438-440 – без змін. В арт.арт. 44І-443 – зміна номенклятури. Арт. 444 – без змін. В арт.арт. 445-447 – зміна номенклятури. Арт.арт. 448-45І – без змін. В арт. 452 – зміна номенклятури. Арт.арт. 453-465 – без змін. В арт.арт. 466-467 – зміна номенклятури. Арт.арт. 468-469 – без змін. В арт. 470 – зміна номенклятури. Арт. 47І-495 – без змін. В арт. 496-497 – зміна номенклятури. Арт.арт. 498-504 – без змін. В арт. 505 – зміна номенклятури. Арт. 506 – без змін. В арт. 507 – зміна номенклятури. Арт. 508-520 – без змін. В арт. 5І3-5І4 – зміна номенклятури. Редакція арт. 5І5 замінюється на нову: "наркотичні речовини та трутизну продається лише за лікарськими рецептами". Арт. 5І6 – без змін. В арт. 5І7-5І9 – зміна номенклятури. Арт. 520 – без змін. До арт. 521 такі ж зауваження що і до арт. 9. В арт. 522 надається право нагляду не тілько вищим адміністративним органам, а й прокуратурі. В арт. 523 – теж саме. Арт. 524 – без змін. В арт. 525 надано право нагляду й прокуратурі. В арт. 526 теж саме. Запроваджується новий 526І артикул, що за ним вищий адміністративний орган протягом певного реченця мусить розглянути протест прокуратури. Арт. 527-528 – без змін.

÷÷÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷÷÷